Достовірних відомостей з приводу того, звідки саме і яким чином кава потрапила в Європу поки немає. Багато вчених вважають батьківщиною кавового дерева Африку. Але якщо згадати той факт, що велика частина Південної Америки є в наш час головним експортером кавових зерен, в цьому можна засумніватися. За однією з легенд корисні і дивовижні властивості кавового дерева зауважив юнак з Ефіопії, в той час як пас своїх овець. Вівці, після того, як з'їли ці цікаві червоні плоди ставали бадьорими, повними сил і як скажені неслися по всьому полю.
Хлопець вирішив сам спробувати цих плодів, щоб на собі випробувати їх дію. До його подиву й захвату, він відчув величезний прилив сил, йому хотілося перевернути гори, енергії було хоч відбавляй. Про своє відкриття він повідомив своєму наставнику — священику, який випробував відвар диво-плодів на своїх монахів, які так часто не стримувалися і засипали під час нічних молитов. І на монахів це спрацювала.
Випивши чудодійного відвару, вони ставали бадьорими, сон швидко зникав і вони хоч до ранку могли читати молитви. Чутка про диво напої поширилася по всій окрузі. Пізніше кавові зерна були завезені з Ефіопії в арабські країни. Але і там вони не набули особливої популярності. Все змінилося коли кава потрапила в древній Стамбул. Саме тут напій був оцінений по достоїнству.
В Європу кава потрапила завдяки загарбницьким війнам султана Сулеймана. Йому довелося віддати своїм військам наказ, щоб ті припинили облогу Відня. Війни настільки поспішали, що забули тут більшу частину своїх харчів, в тому числі і близько п'ятисот мішків з кавовими зернами. Так Відень і вся інша Європа і познайомилася з кавою, який і тут незабаром дуже швидко завоював популярність і став одним напоїв серед населення.